Мільйонні розкрадання: як на експресі до Борисполя чиновники “пиляли” бюджетні гроші

30 листопада “Укрзалізниця” відкрила залізничне сполучення за маршрутом “Київ – Міжнародний аеропорт Бориспіль”. Поїзд “Kyiv Boryspil Express” здавався дуже зручним транспортом для киян і гостей міста, але на ділі не виправдав очікувань. Затримки в дорозі, поломки та виявлені розкрадання бюджетних коштів – ГолосUA розбирався, що не так із “Бориспільським експресом”.

Крадемо з 2011 року

Отже, ще 8 років тому столична влада заявила про ідею створення нової транспортної розв’язки під назвою “Повітряний експрес”. Саме тоді Україна домовилася з Китаєм про залучення $372 млн на будівництво залізниці між аеропортом “Бориспіль” і Києвом під держгарантії. Однак уже на цьому стартовому етапі почалися великі проблеми: умови проєкту були не узгоджені, а Експортно-імпортний банк Китаю гроші так і не виділив.

У липні 2012 року в Держінвестагентстві заявили, що будівництво “Повітряного експреса” розпочнеться за 4 місяці, чи то пак – у жовтні 2012-го, а закінчиться до кінця 2014-го. Гроші на проект виділено не було.

У 2013 році справа, здавалося, зрушила з мертвої точки. Експортно-імпортний банк Китаю виділив Україні перший транш у розмірі $52 млн, який мав піти на проектування, викуп земельних ділянок і підготовчі роботи. Але експерти ще тоді прогнозували, що проєкт не окупиться – на думку аналітиків, за допомогою “Повітряного експреса” до “Борисполя” добиралися б не більше 30% пасажирів від загального потоку.

У 2014 році проект зіткнувся з першими труднощами і скандалами. На початку року змінився голова Держінвестпроекту – Владислав Каськів поступився місцем Сергію Євтушенку, який заявив, що проект “Повітряного експреса” надто дорогий і його потрібно здешевити щонайменше на 20%. Крім того, тодішній міністр інфраструктури Максим Бурбак в інтерв’ю виданню “Фокус” заявив про зникнення коштів на проєкт.

“Китайська сторона виділила кредит ще 2012 року. Україна його поступово виплачує, але нічого не будує. Тим часом 50 млн доларів кредиту хтось кудись уже “вжив”. “Повітряний експрес” курирував Держінвестпроект Владислава Каськіва. Нині на це відомство чекає реорганізація, у процесі якої перевірять доцільність використання коштів. У тому числі залучених для будівництва “Повітряного експреса”, – заявляв тоді міністр.

2015 рік поставив проект під загрозу закриття. Революція Гідності та АТО призвели до падіння пасажиропотоку в аеропорту “Бориспіль”, і тодішній очільник Мінінфраструктури Андрій Пивоварський повідомив про непотрібність “Повітряного експреса” і почав переговори з Китаєм про переспрямування зарезервованих грошей на інші проекти. У жовтні цього ж року Державна фінансова служба опублікувала результати перевірки, яка показала, що десятки мільйонів гривень китайського кредиту фактично згоріли або пропали на рахунках сумнівних фінансових установ.

У 2016 році Національне антикорупційне бюро жваво взялося за справу щодо розкрадання коштів, виділених на будівництво “Повітряного експреса” – йшлося про розкрадання більш ніж 81 мільйона гривень. У 2017 році детективи НАБУ завершили розслідування, а в ЗМІ повідомили, що прокуратура Києва через суд домоглася стягнення з якоїсь комерційної структури на користь Мінінфраструктури та Державного підприємства “Повітряний експрес” понад 94 млн грн кредитних коштів, зокрема й відсотки за користування ними.

Як гартувався “експрес”

Наприкінці 2017 року почалися спроби Мінінфраструктури переформатувати формат скандального проекту. В інтерв’ю ЗМІ заступник міністра інфраструктури Віктор Довгань заявив, що “Повітряний експрес” можуть закрити, оскільки обслуговування кредиту за проектом обходиться Україні в $2 млн на місяць.

“Це проєкт сполучення (“Повітряний експрес”. – Ред.), на який було виділено китайський кредит у $372 млн. Витратили $50 млн. У підсумку немає ні експреса, ні доларів”, – заявляв тоді Довгань.

На той момент експерти в принципі не розуміли, навіщо потрібен експрес у Бориспіль.

“Їхати від Бориспільської площі до аеропорту – буквально 8-10 хвилин автомобілем. Усі так і їздять. То чи варто витрачати гроші на дорогий проєкт, який коштує десятки мільйонів доларів, які ніколи не окупляться”, – заявляв у коментарі кореспонденту ГолосUA директор Інституту міста Олександр Сергієнко.

Такої ж думки дотримувався екс-заступник міністра інфраструктури Олександр Кава.

“Він не користуватиметься попитом у пасажирів, ба більше, реалізувати його коштом “Укрзалізниці” за нинішньої ситуації, коли в залізниці не вистачає грошей на локомотиви і вагони, – абсолютно некоректно. Це проєкт, який спрямований на піар окремих осіб, ніж на позитив для громадян і вирішення якихось проблем, оскільки зараз немає проблеми сполучення з аеропортом “Бориспіль”, – заявляв експерт.

Однак проект все ж не закрили, а переформатували. У березні 2018 року в.о. глави “Укрзалізниці” Євген Кравцов написав на сторінці у Facebook, що підконтрольна йому організація отримала дозвіл на розробку проекту нового експреса.

Експерти підтримали рішення Мінінфраструктури.

“Проєкт “Повітряний експрес” із самого початку був не проєктом, а “прожектом”. Ми знаємо, хто ним займався, і чим усе закінчилося. Крім того, китайці давали гроші на власних умовах. Тобто, вони дають кредит і самі його “їдять”. Вони наймають своїх робітників, інженерів, своїх конструкторів – тобто, вони ці гроші дають самі собі, але ми за це муситимемо заплатити. Тому абсолютно правильне рішення, що цей проєкт треба закрити і переглянути його з самого початку”, – заявив Сергієнко.

Отже, у 2018 році робота над “Kyiv Boryspil Express” – а саме так став називатися проєкт – закипіла на повну силу. Якщо в ранніх проєктах передбачалося до 2 років на будівництво залізничної гілки, то “Бориспільський експрес” побудували за півроку і вже в листопаді відкривали з помпою. Очевидно, такий поспіх і тотальна економія призвели до жахливих конфузів – уже на другий день “Бориспільський експрес” зламався в полі, і пасажири літаків змушені були бігти по заметах із валізами. Потім такі колапси повторилися щонайменше 4 рази.

Експерти нагадують, що наша влада закуповує вживаний транспорт, який, крім того, не призначений для наших холодів.

“Укрзалізниця” останнім часом взагалі чудить. Почнемо з того, що вони напартачили з Бориспільським експресом. Там вагончики-то старі, поважні, а запчастини старі… Вийшло, що вони шалено заощадили: 50 мільйонів, узагалі, на якусь страховку пішло… але це як із “Хюндаями” – ці поїзди не призначені для нашої мережі доріг. За великим рахунком, це приміські поїзди, а не міжобласні”, – розповів у коментарі ГолосUA експерт із питань транспорту, представник громадської кампанії “ЄвроПатруль” В’ячеслав Коновалов.

Де гроші, “Укрзалізниця”?

Але поломка експреса в чистому полі – це ще квіточки. Справжній скандал почався наприкінці січня, коли ЗМІ дізналися про наявність кримінального провадження за фактом привласнення і розтрати великої суми державних коштів чиновниками і бізнесменами під час будівництва експреса “Київ – Міжнародний аеропорт “Бориспіль”.

За матеріалами суду, справа про розкрадання розслідується з 4 грудня 2018 року. Під час досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що протягом 2018 року ТОВ “Рілейд” неодноразово отримувало перемоги в публічних закупівлях філії “Південно-західна залізниця” ПАТ “Укрзалізниця” за об’єктом будівництва “Організація залізничного пасажирського сполучення Київ – Міжнародний аеропорт “Бориспіль” на загальну суму 20 444 582 гривень.

17 січня Печерський районний суд Києва надав поліції доступ до низки важливих документів для встановлення обставин кримінального правопорушення та осіб, причетних до скоєння злочину. Наразі розслідування триває.

Експерти сходяться на думці, що сума розкрадань значно вища, а винні підуть безкарними.

“Поліція розслідує розкрадання 20 мільйонів під час будівництва експреса в “Бориспіль”. Думаю, що цифра буде значно вищою. Прокласти кілометр дороги коштує кілька мільйонів доларів. Під час будівництва були явно завищені ціни. Спочатку говорили, що 300 мільйонів доларів для такого проєкту – суперперебір. Нова команда тверезо підійшла до проєкту, але все одно ціна будівництва експреса в Бориспіль виявилася неадекватно високою. Буде довгий розгляд, але, найімовірніше, борг спишуть, і всі винні підуть із посад непокараними”, – вважає Коновалов.

Керівник консалтингової компаній William Invest Віктор Медвідь нагадав, що фірма-підрядник, яку обрала “Південно-Західна залізниця”, отримала набагато більше, ніж 20 мільйонів гривень.

“Клієнтів, крім “Південно-Західної залізниці”, у цього підрядника, обраного для виконання робіт, немає. За фактом ця компанія створена фактично заради виконання цієї операції. Її зареєстрували у 2016 році, у 2017-му, я так розумію, її купили, поміняли засновників і у 2018 році на неї перевели суму в 35,8 мільйона гривень. Природно, що компанія не мала досвіду ведення господарської діяльності до цього, вона щойно отримала ліцензію і відразу ж їй довірили такі відповідальні тендери. Є припущення, що ця схема була розроблена особами із залізниці і можливо, що вони створили цю компанію для реалізації злочинних схем”, – заявив експерт.

Також аналітики підкреслюють, що справу можуть банально зам’яти – як це було після скандалу 2014 року з розкраданням 50 мільйонів доларів з китайського траншу, адже ці гроші так до державної скарбниці й не повернули.