У Верховній Раді зареєстрували законопроект №4583, мета якого замінити старі маршрутки в міському транспорті. За словами міністра інфраструктури Владислава Криклія, ухвалення цього законопроєкту дасть змогу вимагати від перевізників якості та залишити в минулому старі й розвалені автобуси. Замість не завжди прозорих конкурсів на маршрути пропонують почати закуповувати транспортну послугу через ProZorro. Більше про це в ефірі Українського радіо розповів директор консалтингової компанії “Вільям-Інвест-Експерт” Віктор Медвідь.
“Слід розрізняти ті заяви, які були, з реальністю. Показники комфортності не залежать від цього закону і встановлюються замовниками при проведенні відповідних конкурсів. Якщо органи місцевої влади замовляють хороші та комфортабельні автобуси, а не якісь інші, то до цих конкурсів можуть залучатися лише перевізники, які мають відповідні автобуси. Тобто закон нічого не змінює щодо показників комфортності”, – зазначив Віктор Медвідь.
За словами експерта, основна мета закону полягає в проведенні конкурсів по-іншому.
“Якщо раніше на конкурси виставлялися відповідні маршрути з відповідними вимогами до перевізників щодо наявності кількості автобусів, їхніх показників комфортності тощо, то тепер для участі в конкурсі підприємства мають змагатися за ціну умовного одного кілометра умовного виду транспорту та пасажирського місця. Тобто в кого відповідна пропозиція буде дешевшою, той виграватиме конкурс”, – сказав він.
Медвідь зазначив, зміни, запропоновані законопроєктом, можуть призвести до здешевлення транспорту і виникнення корупційних ризиків.
“Коли йдеться про можливість зниження вартості обслуговування відповідних маршрутів, при цьому виникає два варіанти оплати: і пасажир може сплачувати за квиток за послугу, і замовник може використовувати відповідні платежі для того, щоб оплачувати, зокрема нерентабельні маршрути, які він замовляє. Тому зміни, запропоновані законопроєктом, можуть призвести до того, що, з одного боку, ми можемо отримати більш дешевий транспорт, а з іншого – впроваджуються корупціогенні фактори, що одним будуть дотувати, а іншим – ні. Крім того, негативним фактором є запровадження посередника між пасажиром і перевізником у якості замовника, який напряму здійснює свою діяльність із проведення фінансово-господарських розрахунків. Також замовник може перерахувати кошти за цей маршрут у повному обсязі, а перевізник може зібрати ці кошти через квитки. Таким чином ми можемо платити двічі за одну й ту саму послугу. І за рахунок корупціогенних факторів є можливість того, що відповідні контролюючі органи не фіксуватимуть подвійне стягнення грошових коштів за той самий маршрут. Тому під гаслами “підвищення комфортності” є багато питань, які жодним чином не пов’язані з показниками комфортності, а йдеться про зміну системи фінансування транспорту в Україні”, – пояснив він.
Експерт додав, що “новий законопроект особливо нічого не змінює, оскільки в ньому не передбачено фінансування. Навіть якщо в законі закріпити показники комфортності, то немає звідки взяти кошти на впровадження даної системи. Тому законопроект у тому вигляді, який він є, створює умови для перерозподілу чинного ринку транспорту”.
Медвідь також зауважив, що “у кожному місті чи селищі є різні вимоги до відповідних видів транспорту. Відповідно, навіть у різних районах Києва за різними маршрутами є різні вимоги до видів транспорту, зокрема за кількістю місць, за показниками комфортності тощо. Тому наразі місцеві органи влади мають змогу залишити маршрутні таксі без ухвалення закону”.
“Маршрутки мають низьку якість, тому що на транспортних маршрутах конкуренція досить низька. У перевізників недостатньо коштів для оновлення, тому що вартість грошових коштів для придбання відповідних основних засобів приблизно дорівнює вартості прибутковості за цими напрямками. Тому перевізники використовують вживані транспортні засоби або інші засоби, які не відповідають сучасним вимогам. І це все проводиться у зв’язку з відсутністю політики щодо фінансування оновлення транспортних засобів”, – додав експерт.
Залишити відповідь