Кабмін на засіданні 17 березня підтримав дострокове припинення повноважень голови правління “Укрзалізниці” Володимира Жмака. Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Василь Мокан.
Обов’язки голови правління АТ “Укрзалізниця” були тимчасово покладені на члена правління УЗ Івана Юрика.
Раніше наглядова рада “Укрзалізниці” одноголосно підтримала відставку Володимира Жмака з посади голови правління компанії. Тоді говорили, що це питання буде розглянуто в Кабміні.
До цього вже ходили чутки, що наглядова рада “Укрзалізниці” розглядає можливість відсторонення голови правління компанії. Водночас у пресслужбі “Укрзалізниці” говорили, що для відсторонення голови немає підстав.
Важливо сказати, що вперше на цю посаду Володимира Жмака призначили від 26 серпня 2020 року.
Тоді в Кабміні говорили про професіоналізм чиновника. Однак тепер, комунікація українського уряду з компанією, схоже, відсутня. Адже за останні 5 років це буде восьма за рахунком відставка голови правління.
Так чи пішов чиновник у відставку і як оцінювати таке рішення Кабміну? Подробиці теми розповіли ексміністр інфраструктури України 2016-2019 років Володимир Омелян і директор консалтингової компанії Віктор Медвідь в ефірі телеканалу “Перший Діловий“.
“Як ми можемо згадати, в серпні минулого року уряд і наглядова рада УЗ на позитивній ноті повідомили суспільству про призначення високопрофільного керівника Володимира Жмака на пост голови правління. Тоді говорили, що у нього є відмінний бекграунд і чудові перспективи на новій посаді. Але раптом у березні відбувається його таємне зняття з посади. І новий уповноважений на цю посаду Іван Юрик став восьмим чиновником на цьому місці за останнє п’ятиріччя. Треба зазначити, що саме за останній рік – це вже п’ятий керівник. Тобто в компанії відбувається абсолютне кадрове свавілля. А ми, з боку влади та УЗ, не чуємо ні про причини таких призначень, ні про аргументи щодо відставки чиновників. Я нагадаю, що в січні цього року відновила свою діяльність Тимчасова слідча комісія у Верховній Раді України. Тоді я дуже сподівався, що на парламентському майданчику нарешті з’являться реальні результати роботи УЗ, правління компанії та її наглядової ради. У тому числі і з кадрових питань. Але цього, на жаль, не сталося”, – сказав Омелян.
Він заявив, що наразі ніхто не коментує ці події для суспільства, що, звісно, лише йде в мінус чинній владі.
“Зараз у всіх виникає логічне запитання: “А що відбувається?”. Ми не чули офіційної позиції ні Міністерства інфраструктури, ні профільного відомства, ні уряду, ні президента, який раніше обіцяв навести порядки в цій компанії. Ми просто побачили факт. Таке враження, що йде боротьба за прізвища і потоки, але точно не за реформи в самій компанії, яка легко могла б стати компанією номер один в Україні. Саме вона могла б стати економічним локомотивом України. Адже якщо зупиниться залізниця, то зупиниться і вся економіка”, – сказав він.
Експерт заявив, що по сьогоднішній момент повноцінна реформа в компанії так і не почалася.
“Компанія як була, так і залишається годувальницею для політичних партій, корумпованих чиновників і керівників. І тут виникає єдине питання про те, чим саме займатися нашим правоохоронним органам”, – заявив ексміністр.
При цьому Віктор Медвідь доповнив, що по закінченню року до Віктора Жмака виникали певні питання.
“Рік закінчився і в січні він повинен був відзвітувати, чи є хороші результати у компанії. Але з урахуванням того, що Жмака призначили тільки в серпні і він фактично виконував план минулих попередників у компанії, очевидно, що логічно було б робити оцінку за підсумками 1 кварталу 2021 року. А відповідно, потрібно було дочекатися березня місяця для того, щоб робити об’єктивні висновки про діяльність УЗ. Але цього не було зроблено. Зараз ми спостерігаємо порушення, як і в самій процедурі звільнення Жмака, так і в інших моментах. Я впевнений, що після цього чиновник подаватиме до суду на Кабмін і поновиться на посаді. Однак залишається питанням, як саме це все вплине на компанію. Я не вважаю, що такий дисбаланс у роботі може дати хоч якийсь плюс”, – сказав фахівець.
Нагадаємо, що в різні проміжки часу члени Наглядової ради отримали від 1,5 до 14 мільйонів гривень зарплати.
Так відомий антикорупціонер Сергій Лещенко за чотири місяці роботи минулого року заробив 1,4 мільйона гривень. Голова Наглядової Ради Шевка Аджунера за півтора року отримав 13,8 мільйона гривень.